Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2007 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
2009 р. - спеціальний приз Відкритого фестивалю для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2009» за роль Коника в спектаклі «Муха-Цокотуха»
2014 р. - диплом «Найкраща роль в драматичному спектаклі для дітей» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2014» за роль Кролика у виставі «У пошуках Дракона».
2021 р. - дипломом переможця "Січеславна 2021" в номінації "краща чоловіча роль II плану" за роль Савки у виставі "Сто тисяч" І.Карпенка-Карого
Петро Желев – молодий та перспективний, зворушливій, комічний, винахідливий. Пропоную вам більше дізнатися про цього талановитого актора.
- Петро, звідки ти родом?
- Народився я в Києві, 2 червня 1983 року, а через рік поїхали до Запоріжжя.
- Яким був Петро в дитинстві?
- О!!! Розкрию таємницю: я, на сьогоднішній мій погляд, був занадто слухняним хлопчиком, зараз аж нудить , всі бабусі у дворі мною пишалися.
- В якій школі навчався?
- Вчився в загальноосвітній школі №20, що на Набережній.
- А якщо не секрет вчились добре?
- В молодших класах вчився добре, а от у старших класах, як часто буває, цікавість до навчання згасла, до того ж почав активно брати участь у творчому житті школи (КВК, конкурси талантів). Саме тоді у мене і з`явилось велике бажання стати актором.
- А після школи куди?
- Спочатку вступив до Запорізького будівельного коледжу на заочне відділення, але не склалося, і я пішов до Запорізького індустріально-політехнічного училища № 23 на спеціальність електромонтер. А далі ще цікавіше. Для того щоб отримати диплом треба було мати довідку про працевлаштування. І я влаштувався бетонником на будівництві – перше, що знайшов. Працював на будівництві не довго – півроку. Будували комплекс біля славнозвісного запорізького дуба. Потім влаштувався по спеціальності на завод «Запоріжвогнетрив». Це і був переломний період в моєму житті. А переломним було знайомство з тоді ще студенткою кафедри акторської майстерності ЗНУ, а зараз акторкою та телеведучою Яніною Соколовою. Саме вона розповіла про акторську спеціальність, порадила як треба готуватись до іспитів, порекомендувала репетиторів. І від того часу у мене була мета: я працював на заводі та збирав гроші на заняття з репетиторами з акторської майстерності, сценічної мови та вокалу. Було важко, але воно було того варте. І мрія збулася: вступив до Запорізького національного університету на спеціальність «акторська майстерність» на курс , яким керував народний артист України Олександр Петрович Король, другим педагогом була Тетяна Дмитрівна Петрик. Отже, шлях до театру у мене був довгий.
- Петро, для тебе театр – це..?
- Театр – це загадка, багатошаровий ребус. Як тільки розгадав один шар, відкривається інший, ще більш цікавий.
- А яка у тебе улюблена роль?
- У мене їх дві: Стенлі у виставі «Тато в павутинні» та Джері у виставі «Двоє на гойдалках».
- Які актори тобі подобаються, можливо на кого рівняєшся?
- Дуже люблю Аль Пачино, можливо підсвідомо на нього рівняюсь. Подобається, як працює Станіслав Боклан: сильний та різноплановий актор. В плані різноплановості вразив ще Данило Співаковський
- Який твій девіз в житті?
- Рух вперед. І тут немає вибору, якщо я зупинюсь, то інші пройдуть вперед.
- Чи вистачає часу для саморозвитку?
- Зараз для мене найважливіше – виховання сина, для цього я багато читаю, дивлюсь відео. Виявляється, що одночасно я виховую і себе, проводжу аналогії зі свої дитинством, шукаю відповіді. Як не дивно, а це дуже допомагає в особистому професійному зростанні.
- Петро, а є у тебе хобі?
- Так є. Рано вранці, коли ще спить дитина я маю час на своє захоплення – шию вироби з натуральної шкіри. Нещодавно порадував дружину новим портмоне та ключницею.
Актор Петро Желев щільно зайнятий в репертуарі театру, він грає в виставах: «Двоє на гойдалках», «Тато в павутинні», «Апельсинова принцеса», «Аладдін», «Сто тисяч», «Казкова Україна», «Ladie’s Night», «В пошуках Дракона», «Дайте завісу!.. Негайно!», «Квадратура кола», «Кицьчин дім», «Мільйон за дружину», «Муха-Цокотуха», «Романтики, або Шалене кохання», «Тринадцята зірка», «Мільйон за дружину», «Рудольфіо», «Україна - це МИ», «Наша Наталка, або Що ви кажете про любов?».
У вересні 2018 року у Петра була перша спроба режисерської роботи. Він поставив дивовижне шоу «Вірю в дива». Проте режисером він себе поки ще не бачить, і змінювати своїй акторський професії не збирається. От такий він - актор Петро Желев.