43 роки тому народився наш театр, який ми всі так любимо і який зробив нас дружною творчою сім’єю! Зі святом, друзі! Зі святом, побратими театрального фронту!
Торік, 20 листопада, як завжди, у нас був дотепний капусник, а до того - ще й «піжамна вечірка». Свій сорок третій рік театр розпочинав бурхливо, святково, даруючи численним глядачам надії на щедрий творчий доробок. І справді, вже у грудні відбулася здача вистави «Генерали у спідницях» за п’єсою Ж. Ануя у постановці заслуженого діяча мистецтв України Геннадія Фортуса.
Незважаючи на моторошне передчуття війни, напередодні Нового року театр вирішив: «Свято буде!» - і влаштував яскраву новорічну шоу-програму для дорослих. Невдовзі, у січні, відбулася чергова подія – здача вистави «Жан і Беатріс» у постановці заслуженого артиста України Станіслава Шкляренка. Далі були заплановані нові прем’єри, гастролі, концерти... Однак усі сподівання обірвалися в лютому.
Нинішнє 20 листопада – це 270 день повномасштабної війни. 270-й день наша країна протистоїть жорстокому агресору. І театр не залишається осторонь у цій боротьбі.
Війна відокремила минуле життя. Змусила переосмислити, переоцінити й усвідомити нову місію театрального мистецтва. Проте вона не зупинила творче життя нашого театру! Перелаштувалися, зрозуміли, що і як маємо робити, – і розпочали новий етап творчого шляху. Важкий, виснажливий, але...
Ми працюємо! Готуємо нові програми. Зустрічаємося з глядачами. Репетируємо нові постановки. Допомагаємо фронту. Долучаємося до волонтерських справ.
У цих світлинах – короткий репортаж про сорок третій рік життя нашого театру.