Глядачів, акторів, режисерів, художників, керівників, працівників усіх цехів, служб і відділів, драматургів, перекладачів, журналістів – усіх тих, хто любить Театр та служить йому, вітаємо зі святом!
Як і вся Україна, ми тримаємо стрій і продовжуємо працювати. Удруге ми святкуємо наш день під час війни. Так, святкуємо, бо ворог нас не зламає, не змусить мовчати. Іде війна, а глядачі заповнюють театральні зали. І це може означати лише одне: їм потрібен Театр, а вони потрібні Театру. Ми потрібні один одному! На цьому стоїть Театр. І доки цей зв’язок триватиме, мистецтво Театру житиме. Жодні гармати й ракети нас не зупинять.
Наш театр грає вистави та дає концерти для дорослих і дітей, працює над новими постановками. Творчий процес продовжується. Він не такий, як раніше. Ми змінилися. Майже все в нас перетворилося: наші думки, оцінки, ставлення, цінності.
Зі сцени лунає українська мова – вільно і природно. Щодня ми пам’ятаємо, що на фронті наші друзі, колеги, близькі люди, тому кожна вистава закінчується вигуком: «Слава Україні!» - «Героям слава!». Ми дякуємо Збройним силам України, які дають нам змогу у прифронтовому місті продовжувати дарувати людям мистецтво.
У цей день усім, хто любить Театр і служить йому, бажаємо натхнення та наснаги, стійкості та витримки. Творці, вигадуйте, мрійте, міняйте театральні маски та костюми, даруйте радість і катарсис, змушуйте замислюватись. Глядачі, приходьте до Театру – і переживайте разом із ним тисячі захопливих історій.
Україна переможе! Слава Україні! Героям слава